«Чорні копачі» грабують пам’ятки на острові Березань

"Чорні копачі" у міжсезоння грабують місця наукових розкопок на острові Березань: наразі виявлено численні сліди на місці середньовічного некрополя.

Про це у відеовключенні під час прессніданку ГО "Спілки археологів України" перед початком польового археологічного сезону розповів керівник Березанського загону Миколаївської археологічної експедиції Олександр Смирнов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Я щойно прибув з Березані. На сьогодні я зафіксував прокопи, які пошкодили середньовічний некрополь, і близько 20 грабіжницьких прирізок до офіційних розкопів", - зазначив Смирнов.

Як зауважив голова правління Спілки археологів України Яків Гершкович, експедиція Смирнова досліджує на Березані залишки найдавнішого давньогрецького поселення Північного Причорномор'я. Розкопки там тривають вже багато років, але у той період року, коли науковців на острові немає, грабіжники роблять там що заманеться.

Смирнов окремо наголосив, що потрапити на острів не так просто, адже він знаходиться біля державного кордону.

"Острів Березань є прикордонною зоною. Коли ми туди виїжджаємо з експедицією, то оформлюємо триста якихось листів та папірців. А грабіжники за весну та осінь розкопали там більш ніж півтори тисячі квадратних метрів пам'ятки верхнього шару", - обурився він.

За словами історика, офіційно потрапити на Березань можна тільки з початком навігації – не раніше квітня. До того туди не допускають навіть охорону заповідника. Але грабіжники не тільки дістаються острова групами до 10-15 осіб, живуть там, регулярно завозять харчі і воду (прісної води на острові нема), а ще й користуються облаштованими науковцями локаціями, а подеколи і пошкоджують будівлі й майно.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.