Прокуратура вимагає повернути садибу Терещенків Києву

Столична прокуратура через суд вимагає повернути об’єкт культурної спадщини – садибу Терещенків, що розташована на бульварі Тараса Шевченка у Києві.

Про це повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури.

 

"Київська міська прокуратура в судовому порядку вимагає розірвання інвестиційного договору та повернення територіальній громаді об'єкта культурної спадщини – садиби Терещенків, розташованого на бульварі Тараса Шевченка у Києві", - ідеться у повідомленні.

Встановлено, що ця будівля, споруджена у 1874-1875 роках за проєктом архітектора Краузе у стилі неоготика, є пам'яткою архітектури місцевого значення. В особняку у різний час в період 1879-1903 років проживав відомий меценат Терещенко.

У 2007 році садибу, площа якої становить понад 1000 кв. м, передали приватному товариству за інвестиційним договором, у тому числі з умовою провести реставрацію пам'ятки.

"Разом з цим, майже 15 років будівля знаходиться у занедбаному стані, руйнується, що може призвести до її фактичного знищення", - зазначають у прокуратурі.

Крім того, у 2008 році між структурними підрозділами Київської міської державної адміністрації та приватним товариством укладено нікчемні угоди, якими пам'ятку фактично передано у приватну власність поза приватизаційною процедурою.

За таких обставин, Київська міська прокуратура звернулася до суду з позовом про розірвання інвестиційного договору та повернення садиби Терещенків територіальній громаді міста Києва.

Наразі судом відкрито провадження у цій справі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.