IN MEMORIAM: помер священник-активний діяч відродження УГКЦ

6 червня, на 87-му році життя відійшов до вічності отець Петро Зеленюх

Про це повідомляє РІСУ з посиланням на Яворівську РДА.

 

Отець Петро Зеленюх народився 24 липня 1933 року у селі Порудно (нині Калинівка). Боровся за реабілітацію і відродження УГКЦ. У підпіллі навчався богослов'я. 28 вересня 1962 р. у Львові був висвячений владикою Федориком. З того часу почав проводити таємні богослужіння. З 1963 році зазнав переслідувань органами КДБ. У його хаті здійснювали обшуки, однак йому вдалося врятуватися від арешту. Також він брав активну участь у 80-х роках в акціях протесту у Москві, вимагаючи реабілітації УГКЦ.

У період національного відродження першим в районі розпочав відкриті Богослужіння для віруючих греко-католицького обряду в яворівській Гірній церкві, яка впродовж усіх часів радянської влади була зачинена.

За три місяці П. Зеленюх відродив церкву Успеня Пресвятої Богородиці в Яворові (3 січня 2008 року цей унікальний храм спалили грабіжники), збудував нові храми в селах Калинівка (1992), Іваники (1993), пам'ятник воякам УПА в Калинівці, організував реставрацію пам'ятника Січовим Стрільцям на яворівському цвинтарі (1993), ремонт фасаду Народного Дому в Яворові (1993), на якому домігся встановлення меморіальної таблиці закатованим більшовиками воякам УПА М. Вархоляку та Г. Сасу.

Також отець товаришував з В'ячеславом Чорноволом.

У 1991 році о. Петро Зеленюх брав участь у Світовому синоді єпископів УГКЦ, який відбувся у Ватикані, мав аудієнцію з Папою Римським.

Теми

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".