НБУ випускає монету на честь Героя України Василя Сліпака

Нацбанк України 21 червня випускає в обіг монету на честь Героя України Василя Сліпака, який загинув на 41-му році життя, 29 червня 2016 року, від кулі снайпера поблизу смт Луганське

Як повідомляє НВ, інформація про це опублікована на сайті НБУ.

 

На аверсі монети вгорі розміщений малий державний герб України, праворуч від якого напис УКРАЇНА (півколом), у центрі на дзеркальному тлі - портрет Василя Сліпака, праворуч від нього — нотний рядок, номінал монети — 2 із графічним символом гривні, рік карбування монети — 2021 і логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України, ліворуч напис: ВАСИЛЬ СЛІПАК "МІФ" (унизу півколом).

На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено соловейка на стволі автомата та стилізовані гілки дерев (угорі та внизу).

Монета буде випущена тиражем 35 тисяч штук.

Автор зображення — художник Андрій Ярмоленко — коментуючи випуск монети на честь Василя Сліпака, на своїй сторінці у Facebook зазначив, що "уникнув дат народження і смерті, бо легенди не вмирають".

"А це наша легенда, яку ми маємо пам'ятати і розказувати всім наступним поколінням! Ця особа співставна з Гераклом та Орфеєм в одному лиці, навіть ще крутіша — бо Василь існував точно, і ми його сучасники!" — наголосив Ярмоленко.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.