НБУ випускає монету на честь Героя України Василя Сліпака

Нацбанк України 21 червня випускає в обіг монету на честь Героя України Василя Сліпака, який загинув на 41-му році життя, 29 червня 2016 року, від кулі снайпера поблизу смт Луганське

Як повідомляє НВ, інформація про це опублікована на сайті НБУ.

 

На аверсі монети вгорі розміщений малий державний герб України, праворуч від якого напис УКРАЇНА (півколом), у центрі на дзеркальному тлі - портрет Василя Сліпака, праворуч від нього — нотний рядок, номінал монети — 2 із графічним символом гривні, рік карбування монети — 2021 і логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України, ліворуч напис: ВАСИЛЬ СЛІПАК "МІФ" (унизу півколом).

На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено соловейка на стволі автомата та стилізовані гілки дерев (угорі та внизу).

Монета буде випущена тиражем 35 тисяч штук.

Автор зображення — художник Андрій Ярмоленко — коментуючи випуск монети на честь Василя Сліпака, на своїй сторінці у Facebook зазначив, що "уникнув дат народження і смерті, бо легенди не вмирають".

"А це наша легенда, яку ми маємо пам'ятати і розказувати всім наступним поколінням! Ця особа співставна з Гераклом та Орфеєм в одному лиці, навіть ще крутіша — бо Василь існував точно, і ми його сучасники!" — наголосив Ярмоленко.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.