IN MEMORIAM: помер голова Київського крайового братства ОУН-УПА Орест Васкул

Сьогодні у віці 93 років після затяжної хвороби помер Васкул Орест Петрович — голова Київського крайового братства ОУН—УПА, доброволець Дивізії "Галичина", політв'язень ГУЛАГу, український політичний, громадський діяч

Орест Васкул із 1992 року очолював Київське крайове братство вояків ОУН та УПА. Пройшов через лави підпілля ОУН та дивізії "Галичина". Тричі був арештований радянською системою, але завжди продовжував боротьбу. Проживав у місті Києві.
 
Після полонення в бою під Бродами у липні 1944 року пройшов ряд пересильних та фільтраційних таборів і зрештою опинився в Башкирії. Звідти вдалося втекти та повернутись в Україну, потім був черговий арешт та чергова втеча, знову повернення в Україну і діяльність в підпіллі ОУН до 1947 року.

Згодом черговий арешт та відбуття покарання до 1956 року. У 1984-1986 знову був заарештований та відбував покарання в Луганській області.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.