Медведчук заплатить за Стуса майже 300 тисяч грн

Апеляційний суд виніс додаткове рішення у справі за позовом Медведчука до Вахтанга Кіпіані, який видав книгу «Справа Василя Стуса»

Київський апеляційний суд 1 червня виніс додаткову постанову у справі за позовом нардепа від ОПЗЖ Медведчука до Вахтанга Кіпіані, який видав книгу "Справа Василя Стуса". Про це повідомляє "Главком".

 

Так, 15 квітня на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ТОВ "Видавництво "Віват" про ухвалення додаткового рішення. Зокрема, заявник просив стягнути з Віктора Медведчука на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 271,77 тис. грн. та витрати, пов`язані з явкою представників до суду у розмірі 56,8 тис. грн., а також витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

19 травня Медведчук скерував до суду заяву, в якій просив відмовити видавництву.

Водночас апеляційна інстанція дійшла висновків про часткове задоволення заяви ТОВ "Видавництво "Віват", оскільки "витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з явкою представників товариства до районного суду є співрозмірними зі складністю цієї справи".

Отже, Віктор Медведчук повинен сплатити видавництву 295,7 тис. грн витрат на правничу допомогу і 2,3 тис. грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/kyiv/news/vidplata-za-stusa-medvedchuk-zaplatit-vidavnictvu-mayzhe-300-tis-grn-761499.html?fbclid=IwAR2jJ9-VCmxoxU9UsHravm2wZqpHsw3D0jSaS2nPez0IIge6PLIhupZQPis

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.