АНОНС: виставка «Щиро Ваш. Євген Коновалець»

14 червня 2021 року в Національному музеї історії України відкриється виставка "Щиро Ваш. Євген Коновалець"

14 червня 2021 року о 14.00 в Національному музеї історії України (МІСТ) відкриється виставка "Щиро Ваш. Євген Коновалець", присвячена 130-й річниці від дня народження однієї з найвизначніших і водночас найзагадковіших постатей у історії України XX ст.

 

Організатор Корпусу Січових стрільців – найбоєздатнішого підрозділу у складі Армії УНР, комендант Української військової організації, голова Організації українських націоналістів, Євген Коновалець прожив життя, сповнене небезпек, ризику, таємниць. Деякі з них розкриємо на цій виставці.

Відвідувачам будуть представлені матеріали з фондових колекцій музею та Фундації імені Олега Ольжича: документи та особисті речі Євгена Коновальця (зокрема, власноручні рукописи його творів, речі із родинного архіву діяча, листи матері до Євгена Коновальця, паспорт, виданий йому незалежною Литвою).

Також на виставці експонуватимуться артефакти, пов'язані зі здійсненим спецгрупою НКВД терористичним актом, жертвою якого став Євген Коновалець. Це, зокрема, адресована йому телеграма терориста Судоплатова, який діяв під псевдо Валюх, годинник, який був на руці лідера ОУН у день його загибелі, ручка та портсигар Євгена Коновальця, його посмертна маска, документи та світлини, пов'язані із похороном діяча у травні 1938 року в Роттердамі (Нідерланди).

Відвідувачів неодмінно зацікавить розроблена Миколою Сціборським схема організаційної структури ОУН, цінна фалеристика, рідкісні світлини, унікальна підбірка тогочасних часописів, на шпальтах яких висвітлювалися деталі здійсненого агентами Сталіна вбивства голови ОУН.

Усі експонати – оригінальні, частина документів, речей та матеріалів експонується вперше.

Куратор виставки – завідувач відділу "Музей української революції 1917–1921 років" Олександр Кучерук.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.