У Стамбулі під Святою Софією та палацом Топкапи знайшли підземелля

Турецькі вчені дослідили підземелля Стамбула та виявили розгалужену систему комунікацій під культовими стамбульськими спорудами: Святою Софією, палацом Топкапи, церквою Святої Ірини.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на інформагентство DHA, що цитує науковицю Арзу Улаш, яка досліджувала підземні споруди протягом трьох років.

 

"На основі османських документів було оглянуто 285 підземних споруд на історичному півострові (стара частина місця, де розміщені найвідоміші пам'ятки міста: Свята Софія, Топкапи та інші – ред.)", - розповіла Улаш.

Вона спочатку працювала в бібліотеках та архівах, аби віднайти документальні свідчення про підземні споруди, після чого науковці спускалися під землю для дослідження підземних споруд.

За словами Улаш, підземні цистерни, колодязі, водні шляхи та резервуари, які використовувалися впродовж століть, зараз перебувають у занедбаному стані. В ході досліджень було з'ясовано, що до 59 підземних споруд із 285 сьогодні вже немає доступу.

Дослідження тривали близько трьох років.

 

У ході досліджень спеціалісти робили фото та здійснювали відеозйомку. Ці матеріали вони мають намір представити широкому загалу.

Улаш також зауважила, що легенда про те, що під Стамбулом є розгалужена мережа тунелів, які ведуть до Святої Софії, у ході проведених пошуків не підтвердилася.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.