Дослідники знайшли у Китаї рештки носорога, який був вищим за жирафа

У Китаї у провінції Ганьсу дослідники виявили новий вид стародавнього гігантського носорога — одного з найбільших ссавців, які ходять по суші.

Дослідження опублікували у науковому журналі Communications Biology, яке цитує BBC.

 

Вид називається Paraceratherium linxiaense, він жив близько 26,5 мільйона років тому, важив 21 тонну, що еквівалентно чотирьом великим африканським слонам.

Тварина була висотою до 7 метрів, аби мати змогу харчуватися листям із дерев, що робить тварину вищою за жирафу (вони дещо вищі 6 метрів). Також у носорога була довга та гнучка шия, а на носі не було рогів.

Скамʼянілості знайшли ще у 2015 році. Зараз же їх аналіз показав, що це абсолютно новий вид, який відрізнявся від інших відомих гігантських носорогів.

Наприклад, повністю збережений череп і щелепна кістка вказують на те, що у тварини був тонкий череп, а також чіпкий носовий стовбур, аналогічний такому, який є у сучасного тапіра.

Команда вчених також виявила, що новий вид був тісно повʼязаний з гігантськими носорогами, які колись жили в Пакистані, що дозволяє припустити, що він подорожував по Центральній Азії.

Якщо він вільно переміщався між північним заходом Китаю і індійсько-пакистанським субконтинентом, можна було б припустити, що на Тибетському плато в той час, ймовірно, були деякі низинні області.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.