Археологи відкрили новий вид предка людини

Археологи Тель-Авівського університету на розкопках карстової воронки біля міста Рамла знайшли рештки нового виду стародавньої людини, вік яких становить 120—140 тисяч років.

Про це пише журнал Science.

 
фото: Tel Aviv University

Археологи знайшли рештки раніше невідомого виду гомінідів, перші представники якого зʼявилися близько 400—500 тисяч років тому. Вид отримав назву Nesher Ramla Homo.

Його представники жили по сусідству з розумною людиною (Homo sapiens) і схрещувалися. Nesher Ramla Homo, як вважають учені, були прямими предками неандертальців. На контакти з Homo sapiens вказує багато факторів, включаючи схожість способів обробки камʼяних знарядь.

Археологи знайшли частину щелепи, яку вони зібрали з 17 фрагментів, частину черепа і зуб. Поруч знайшли кремнієві камʼяні знаряддя і кістки тварин.

Ученим ще потрібно провести низку тривалих аналізів і досліджень, щоб підтвердити всі гіпотези. Поки впевнено можна сказати лише одне — знайдені рештки не належать відомим видам древніх людей.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.