На Хмельниччині археологи знайшли оборонну стіну ХІІІ століття

На Кармалюковій горі, що у селі Привороття Друге на Хмельниччині, археологи виявили досі невідому оборонну стіну, яка датується 30-40-ми роками ХІІІ століття.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Ігор Старенький.

 

За його словами, археологічні дослідження городища на Кармалюковій горі раніше проводили у 2019 році, а цього року їх продовжили.

"Ми перерізали всі три лінії оборони, і там є унікальні відкриття, оскільки в основі головного валу, основної лінії укріплення йде кам'яна стіна. Для періоду Русі це надзвичайно рідкісна річ.

Це була оборонна стіна, яка стояла в основі головного валу, до якої примикали кліті, і поверх неї вже був насипаний вал. Вона датується 30-40 роками ХІІІ ст.", - зазначив Старенький.

Археолог додав, що за припущенням, нижньою лінією оборони городища була башта, а верхньою – замкнута лінія феодала з кам'яною основою.

 

Окрім того, під час розкопок знайшли розвали посуду, наконечники стріл, фрагменти кольчуги, кресало.

Як зауважив Старенький, городище на Кармалюковій горі багатошарове. Перші укріплення там датуються трипільською культурою, потім їх використовували скіфи, а згодом – у давньоруський період.

"На превеликий жаль, городище сьогодні є полігоном для досліджень чорних археологів. Воно надзвичайно сильно вибите", - додав археолог.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.