Зеленський подав у Раду не той великий герб

На сайті Верховної Ради оприлюднили текст законопроєкту про великий герб України, подання якого анонсував президент Володимир Зеленський.

Оприлюднене й зображення пропонованого герба, що є цілком іншим, ніж те, яке було визнане переможцем конкурсу, проведеного минулого року, – передає Радіо Свобода.

 

Це зображення – один із низки варіантів розробки колективу під керівництвом Олександра Івахненка ще середини 1990-х років. Інший варіант цього ж зображення пропонувався до затвердження законопроєктом 2001 року, але його різко розкритикували фахівці-геральдисти, і врешті, й після деяких внесених змін, до розгляду документа не дійшло.

2007–2008 років був проведений третій конкурс (після конкурсів 1991-го і 1996-го, які не виявили реальних переможців), за результатами якого 2009 року було затверджене як проєкт знову майже те саме зображення, з незначними змінами, яких і далі стосувалася більшість критичних зауважень.

Четвертий конкурс восени 2020 року назвав переможцем зовсім інше зображення, теж створене вперше ще в середині 1990-х років, авторства Олексія Кохана. Воно теж зазнало значної критики з боку і фахівців, і громадськості. Результат цього конкурсу, таким чином, був нині цілком проігнорований президентом.

 

Відповідно до Конституції, для ухвалення великого герба необхідні голоси не менш ніж двох третин від конституційного складу Верховної Ради, тобто принаймні 300 депутатів.

Великий герб, поруч із Тризубом, що називається малим гербом, передбачений у Конституції з моменту її ухвалення 1996 року її 20-ю статтею. Тоді це положення, за спогадами очевидців, з'явилося тільки як компроміс, щоб впливові тоді в Верховній Раді комуністи погодилися на Тризуб у сподіванні колись, може, додати до нього у великому гербі й бажані для них символи.

В Україні не існувало традиції мати поруч із просто гербом, чи малим гербом, ще й великий або також і середній, як то було в низці інших європейських держав.

І нині низка фахівців, серед них сам автор проєкту-переможця конкурсу 2020 року Олексій Кохан чи голова журі цього конкурсу, співавтор зображення Тризуба Андрій Гречило, прямо заявляють, що великий герб Україні не потрібен, і правильним кроком було б прибрати з Конституції згадку про нього.

У пояснювальній записці до президентського законопроєкту мовиться, що необхідність ухвалення цього акта обґрунтовується потребою виконати статтю Конституції.

Критики Зеленського заявляють, що такими ініціативами, як ця, він створює видимість активної діяльності, щоб відвернути увагу від погіршення, за їхніми словами, соціально-економічної ситуації в Україні, з яким, як вони кажуть, влада Зеленського не здатна впоратися.


Водночас, як повідомляє Укрінформ, Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування вже рекомендував парламенту включити до порядку денного сесії президентський законопроєкт №5712 "Про великий Державний Герб України".

За результатами голосування, 17 членів комітету підтримали включення проєкту закону до порядку денного сесії, ніхто не проголосував проти і шість утрималися.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.