АНОНС: виставка "Південні морські ворота Східної Європи: (не)забутий спадок портових міст на Півдні України ХІІІ–ХV ст."

У Національному заповіднику «Софія Київська» 9 липня відбудеться відкриття міжнародного виставкового проєкту «Південні морські ворота Східної Європи: (не)забутий спадок портових міст на Півдні України ХІІІ–ХV ст.»

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба МКІП у Телеграмі.

 

"В центрі уваги – Кримські генуезькі фортеці Кафа, Чембало і Солдая, молдовська фортеця Монкастро, Ілліче, татарські міста Великі Кучугури і Кінські Води. Виставка розкриває феномен Чорноморської торгівлі ХІІІ-ХV ст. між найвіддаленішими куточками Середземномор'я та країнами Східної Європи, Середньої Азії. Ключовими станціями цієї торгівлі були саме порти Північного Причорномор'я", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що більшість експонатів протягом останніх 80 років не була представлена в музейних експозиціях, тому майже не відома не лише широкому загалові, але й науковцям. Залучення оригінальних пам'яток епіграфіки, закладних будівельних плит із морського музею в м. Пельї в Італії – знакова подія в культурній дипломатії України та Італії.

Проєкт реалізовано за участю провідних українських та італійських музеїв.

Відкриття проєкту відбудеться о 14.00 у виставковій залі "Хлібня".

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.