Україна та Угорщина домовились про вшанування в обох країнах пам’яті загиблих співвітчизників

В Будапешті буде встановлено пам’ятний хрест загиблим за Україну, а на Закарпатті розширять угорське військове кладовище

Міністри закордонних справ України Дмитро Кулеба та Угорщини Петер Сійярто домовилися про вшанування в обох країнах пам'яті загиблих співвітчизників.
 

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на спільній з угорським колегою Петером Сійярто пресконференції у Києві.

"Ми домовилися, що в Будапешті буде встановлено пам'ятний хрест загиблим за Україну. Україна у свою чергу надасть дозвіл на виділення додаткової ділянки для розміщення угорського військового кладовища у Підполоззі Закарпатської області", - сказав Кулеба.

Він додав, що це дуже важливий гуманітарний жест обох сторін.

"Переговори з цього питання тривали дуже довго, і я радий, що сьогодні нам з Петером (Сійярто) вдалося поставити в них крапку в інтересах насамперед наших суспільств і вшанування пам'яті наших співвітчизників", - зазначив глава української дипломатії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.