Оголошено конкурс на посаду директора Музею Майдану

Український інститут національної пам’яті відповідно до Закону України «Про культуру» оголошує конкурс на посаду генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності

 Документи на участь у конкурсі приймаються з 20 липня 2021 року до 17-00 год 18 серпня 2021 року.

 

ВИМОГИ ДО КАНДИДАТІВ ДЛЯ УЧАСТІ У КОНКУРСІ

 Кваліфікаційні вимоги:

  •  вища освіта;
  •  стаж роботи у сфері культури не менше трьох років;
  •  володіння державною мовою;
  • досвід роботи на керівних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності не менше трьох років;
  • здатність за своїми діловими і моральними якостями, освітнім  і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов'язки.

 Допоміжні критерії під час голосування:

  • післядипломна освіта у галузі управління;
  • ступінь MBA (Master of Business Administration), MPA (Master of Public Administration), MLA (Master of Liberal Arts), магістра бізнес-адміністрування чи магістра державного управління;
  • науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) чи доктора наук;
  • досвід роботи на керівних посадах в українських/міжнародних компаніях, установах, програмах, проектах у сфері культури;
  • володіння однією з офіційних мов Європейського Союзу;
  • досвід розроблення і реалізації інвестиційних та інноваційних проєктів;
  • схвальні відгуки в українських та іноземних галузевих засобах масової інформації;
  • бездоганна ділова репутація.

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ, ЯКІ ПОДАЮТЬСЯ УЧАСНИКАМИ КОНКУРСУ

  •  заява про участь у конкурсі з наданням згоди на обробку персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";
  • автобіографія, що містить прізвище, ім'я та по батькові, число, місяць, рік і місце народження, інформацію про громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), контактний номер телефону та адресу електронної пошти чи іншого засобу зв'язку, відомості про наявність чи відсутність судимості;
  • копія документа, що посвідчує особу, копії документів про вищу освіту;
  • два рекомендаційні листи довільної форми;
  • мотиваційний лист довільної форми.

Учасник може подати інші документи на свій розсуд, які можуть засвідчити його професійні чи моральні якості.

Відповідальність за достовірність поданої інформації несе кандидат.

Зазначені документи надсилаються на поштову (вул. Липська, 16, м. Київ, 01021) та електронну (uinp@memory.gov.ua) адреси Українського інституту національної пам'яті з позначкою "документи на конкурс "Музей Революції Гідності"". Контактний телефон: (044) 253-15-63.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.