На Хортиці знайшли символічну могилу вождя з горщиком без праху. ФОТО

У Запоріжжі на Хортиці на території археологічного комплексу «Генералка 2» дослідники знайшли кенотаф – символічну могилу вождя без праху небіжчика.

Про це повідомляє Запорізька міська рада.

 
ФОТО: Запорізька міська рада

Зазначається, що подібні поховання влаштовували, якщо людина помирала на чужині чи зникала безвісти. На думку істориків, кенотаф належав одному з вождів. У похованні археологи виявили спеціальний горщик, який був частиною ритуальних обрядів. Його виготовленням та оздобленням займались виключно жінки.

 
ФОТО: Запорізька міська рада

Горщик датується 1500 р. до Р.Х. і належить до періоду бабинської культури або культури багатопружкової кераміки. Починаючи з 2000 року, це вже четверта знахідка у балці Генералка.

"Генералка 2" - це унікальний археологічний комплекс, датований кінцем IV - першою половиною III тис. до Р.Х. Його ще називають "українським Стоунхенджем". У бронзову епоху тут оселились перші представники ямної культурно-історичної спільності.

 
ФОТО: Запорізька міська рада

Аналіз системи ровів палісаду встановив, що поселення можна віднести до загальноєвропейських пам'яток. Відповідні аналоги можемо побачити в Німеччині, Італії, Іспанії та низці інших західноєвропейських країн.

Регулярні розкопки на території комплексу почались у 2000 році. Кожного літа команда Національного заповідника "Хортиця" разом із суспільною організацією "Нова археологічна школа" на чолі з Олегом Тубольцевим досліджують це місце. За двадцять років було відшукано багато унікальних знахідок, що представляють культурну й історичну цінність.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.