У Дніпрі відновлять чотири історичні годинники

Депутати Дніпровської міської ради затвердили програму відновлення історичних міських годинників. Відповідне рішення ухвалили під час чергової сесії 28 липня.

Про це повідомляє Дніпровська міська рада.

 

"Програма передбачає відновлення трьох фасадних годинників та одного наземного, які мають історичну цінність для міста... Усього на програму планують виділити з міського бюджету 2,5 млн грн", – йдеться в повідомленні.

Перший годинник розташований на будівлі колишньої Міської Думи (нині Коледж культури та мистецтв), яку звели у 1901-1903 роках. У 1912 році на споруді встановили електричний годинник з музикою, циферблат мав нестандартну квадратну форму та арабські цифри. З 80-х років ХХ ст. годинник не працює.

Другий годинник – на вулиці Старокозацькій, 33 на Будинку мисливців, який було споруджено у 1914-1915-х роках у стилі модерн.

Третій фасадний годинник відновлять на будинку за адресою просп. Дмитра Яворницького, 102.

Четвертий годинник (наземний) раніше був розміщений на перехресті просп. Дмитра Яворницького та вул. Січових стрільців. Він хоч і "молодший" за фасадні годинники, але вже близько десяти років не працює. Його збудують наново.

Як зазначають у департаменті житлового господарства Дніпровської міськради, відновлення годинників – не лише збереження історичної цінності міста, а й підвищення туристичної привабливості. Одне з завдань, яке стоятиме перед підрядною організацією, – збереження автентичності з використанням сучасних матеріалів.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.