У Києві відкрили резонансну виставку «Пектораль. Знахідка століття»

Виставку «Пектораль. Знахідка століття», приурочену до 50-річчя віднайдення унікальної пам’ятки скіфо-античного мистецтва – Золотої пекторалі, відкрили у Музеї історичних коштовностей України

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, учасники відкриття нагадали, що 50 років тому, у 1971 році, експедиція Інституту археології під керівництвом Бориса Мозолевського досліджувала курган Товста Могила поблизу м. Орджонікідзе, нині м. Покров, що на Дніпропетровщині. Саме тут 21 червня була знайдена прикраса, яка згодом стала найвідомішою археологічною знахідкою України – золота пектораль.

 

"Дуже важко, мабуть, неможливо, порівнювати різні світові раритети, які є у кожній країні. Але мені здається, що немає унікальнішої речі для України, ніж пектораль. На сьогодні немає нічого кращого. І не випадковим є те, що саме пектораль є складовим елементом багатьох відомих брендів в Україні, зокрема нашого партнера – Інституту археології", - підкреслив на відкритті генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук.

Він зазначив, що до цієї дати готувалися рік, і сьогоднішній івент складається з двох частин – виставки і книжки "Симфонія пекторалі", що вийшла у видавництві "Мистецтво", в якій можна побачити всі маленькі деталі скіфського світу і переконатися, яке чудо зберігається в Україні.

Андрощук додав, що виставка є результатом роботи великої команди, зокрема, багато реставраційної роботи було зроблено для того, щоб вона відбулася.

Своєю чергою заступниця міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко зауважила, що зараз дуже складний час, і міністерство не завжди має можливість підтримати і реалізувати такий достойний проєкт.

"А я безумовно вважаю, що цей проєкт достойний і матиме великий успіх серед відвідувачів і науковців. І я дуже пишаюсь, що ми змогли допомогти", - підкреслила Фоменко.

Про роботу над виставкою розповіла кураторка виставки, завідувачка відділу історії ювелірного мистецтва в Україні Музею історичних коштовностей, археолог, яка брала участь в експедиціях разом із Борисом Мозолевським, Любов Клочко.

експонати на виставці розміщені за хронологією їх знайдення під час дослідження кургану, в якому була похована знатна скіфська сім'я. Можна побачити унікальні артефакти з кургану Товста Могила, які ніколи раніше не представляли широкій аудиторії. Це предмети кочового побуту, зброя, посуд, оздоби спорядження коней, коштовні прикраси скіфського вбрання. Центральний експонат виставки - оригінал пекторалі.

Організатори виставки - Міністерство культури та інформаційної політики, Інститут археології НАН України; Музей історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України).

Виставка для відвідувачів відкривається 31 липня і працюватиме до 31 жовтня.

Адреса: вул. Лаврська, 9, корп. 12, Музей історичних коштовностей України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.