ЦДАГО підготував онлайнпроєкт "30 днів до проголошення Незалежності"

На виставці представлені документи, які відтворюють щоденну хронологію подій протягом 30 днів до проголошення незалежності України. Вони містять інформацію про суспільно-політичне, економічне, соціальне та культурне життя в республіці впродовж 26 липня – 24 серпня 1991 року

Центральний державний архів громадських об'єднань України, у фондах якого зберігаються документальні джерела із суспільно-політичної історії України новітньої доби, презентує на своєму офіційному веб-сайті та на сторінці в соціальній мережі Фейсбук документальний онлайн-проект "30 днів до проголошення Незалежності України. Історичний репортаж".

 

Кожного дня впродовж 26 липня — 24 серпня архів публікуватиме документи, які відтворюють щоденну хронологію подій протягом 30 днів до проголошення Незалежності України.

Загалом анонсований ЦДАГО України історичний проект включає понад сорок документів Національного архівного фонду, більшість з яких презентуватимуть уперше. Його унікальність полягає в документальному засвідченні щоденної хроніки подій з історії нашої держави протягом 30 днів до проголошення її Незалежності.

Переглядати щоденну документальну хроніку можна за посиланнями: http://cdago.gov.ua (веб-сайт архіву, рубрика "Виставки") та https://www.facebook.com/cdago.gov.ua

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.