У Ніжині знайшли дерев’яне мощення вулиці XVIII століття

У Ніжині Чернігівської області під час ремонтних робіт на вулиці Гоголя археологи натрапили на дерев’яне мощення вулиці XVIII століття та старовинну бруківку

Про це у Фейсбуці повідомив Ніжинський міський голова Олександр Кодола, передає Укрінформ.

 

"Сьогодні відбулась історична подія під час проведення будівельних робіт на вул. Гоголя. На глибині майже 1 метр було знайдено фрагмент ймовірної дерев'яної мостової XVIII століття та старовинну бруківку", - повідомив мер.

За його словами, ремонтні роботи на дорозі ведуться під наглядом археологічної державної установи. У процесі реконструкції вул. Гоголя археологи проводять попередні роботи з визначення характеру культурного шару та недопущення його руйнування. За першими висновками, вони знайшли решки дерев'яного мощення, яким вулиця була вкрита у XVIII столітті. Для підтвердження цього їм доведеться збільшити площу розкопок.

Кодола додав, що після дослідження знахідки будівельникам будуть надані обмеження щодо глибини проведення робіт. А ділянка з дерев'яним мощенням буде трохи розширена і збережена для майбутніх поколінь.

А загалом проєктом передбачене відтворення старовинної кам'яної бруківки на ділянці завдовжки 15 м біля скверу Лисянського навпроти церкви Іоана Богослова.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.