СКУ підтверджує підтримку втілення державної концепції меморіалізації Бабиного Яру

Напередодні відзначення 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, Світовий Конґрес Українців готовий надати понад 20 мільйонів доларів США на підтримку державної концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру, розробленої робочою групою при Інституті історії України Національної академії наук України

Видатний український громадський діяч і філантроп зобов'язався виділити щонайменше 20 мільйонів доларів для підтримки цього проєкту пам'яті. Крім того, СКУ очікує отримати додаткові зобов'язання від інших благодійників на підтримку цього проєкту меморіалізації. 

 

Російські та радянські наративи спотворювали історію України, неправдиво зображаючи українців злочинцями, а не жертвами жахливих нацистських злочинів. Щоб захистити історію України від політичних маніпуляцій та дезінформації, ключові меморіальні проєкти, такі як Бабин Яр, повинні бути відповідальністю виключно української держави, а не підпорядковуватися приватним інтересам. Саме тому СКУ підтримує створення державного музейно-меморіального комплексу з незалежною і відповідальною перед суспільством радою директорів, призначеною Урядом України.

"Історію України має розповідати український народ. Відповідальність за національні меморіальні проєкти, такі як Бабин Яр і Голодомор, повинні нести демократично обрані українські державні діячі, а не представники приватних інтересів. Фінансування цього проєкту, вплив на його управління чи контент не може надходити від осіб чи організацій, пов'язаних з Кремлем", – заявив президент СКУ Павло Ґрод.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.