В Одесі знайшли шість нових ям із останками жертв НКВС

Біля Одеського аеропорту, де в 1937-1941 роках НКВС масово розстрілював ночами й таємно закопували тисячі громадян, знайдено шість нових розстрільних ям із останками жертв комуністичних репресій

Про це повідомив відомий одеський історик-дослідник Олександр Бабич на своїй сторінці в Фейсбуці, передає Укрінформ.

 

"По 6 кілометру (Овідіопольського шосе - ред.). На сьогодні, 9 серпня, виявлено 6 розстрільних ям. Ями йдуть із інтервалом в 1 метр і менше (шалена щільність). Залягання останків починається з 1 метра 60 см. Ями правильної форми. Копалися під кількість засуджених до розстрілу напередодні. Щуп показує, що останки лежать у кілька шарів", - зазначив Бабич.

Як уточнив дослідник, стратиграфія показує, що тіла розстріляних присипали мінімально на 20-30 см землею, а потім просто в яму починали засипати сміття. Потім звалище сміття навозилось шарами й зарівнювалось, аби приховати місце розстрілів.

За словами Бабича, робота дуже важка: бульдозером знімають метр щільного будівельного сміття, потім екскаватор акуратно робить траншею, а потім вже лопатою і щупом перевіряється дно на предмет наявності останків. Відразу після цього фіксуються краї ями, протоколюється все й закривається. Максимальна повага до вбитих і всього, що може нам розповісти страшну історію цих сталінських злочинів.

"За такої щільності залягання не зрозуміло навіть, коли буде закінчено ці роботи. Але ми зобов'язані повернути ці імена в історію міста й перепоховати їх по-людськи", - підсумував історик-дослідник.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.