В Одесі знайшли шість нових ям із останками жертв НКВС

Біля Одеського аеропорту, де в 1937-1941 роках НКВС масово розстрілював ночами й таємно закопували тисячі громадян, знайдено шість нових розстрільних ям із останками жертв комуністичних репресій

Про це повідомив відомий одеський історик-дослідник Олександр Бабич на своїй сторінці в Фейсбуці, передає Укрінформ.

 

"По 6 кілометру (Овідіопольського шосе - ред.). На сьогодні, 9 серпня, виявлено 6 розстрільних ям. Ями йдуть із інтервалом в 1 метр і менше (шалена щільність). Залягання останків починається з 1 метра 60 см. Ями правильної форми. Копалися під кількість засуджених до розстрілу напередодні. Щуп показує, що останки лежать у кілька шарів", - зазначив Бабич.

Як уточнив дослідник, стратиграфія показує, що тіла розстріляних присипали мінімально на 20-30 см землею, а потім просто в яму починали засипати сміття. Потім звалище сміття навозилось шарами й зарівнювалось, аби приховати місце розстрілів.

За словами Бабича, робота дуже важка: бульдозером знімають метр щільного будівельного сміття, потім екскаватор акуратно робить траншею, а потім вже лопатою і щупом перевіряється дно на предмет наявності останків. Відразу після цього фіксуються краї ями, протоколюється все й закривається. Максимальна повага до вбитих і всього, що може нам розповісти страшну історію цих сталінських злочинів.

"За такої щільності залягання не зрозуміло навіть, коли буде закінчено ці роботи. Але ми зобов'язані повернути ці імена в історію міста й перепоховати їх по-людськи", - підсумував історик-дослідник.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.