Українці дали оцінку статті Путіна про один народ. СОЦІОЛОГІЯ

Більшість українців не погоджуються з тезами президента РФ Владіміра Путіна про те, що не було жодної основи для того, щоб український народ існував окремо від російського.

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на опитування Центру Разумкова.

 

У своїй статті "Про історичну єдність росіян та українців" Путін заявив, що "жодної історичної основи для уявлень про окремий від російського український народ не було і не могло бути, а виокремлення українців і білорусів як окремих народів було результатом радянської національної політики".

Із цим згодні 12,5% громадян України, не згодні 70%, ще 17% не визначилися.

Не згодні з цією тезою 52% опитаних на Сході країни (згодні 22%), на Півдні – відповідно 59% і 19%, у Центральному регіоні – відповідно 74% і 12%, у Західному регіоні – відповідно 90% і 0,4%.

 

Частка тих, хто згоден з нею, дещо вища серед представників найстаршої (60 і більше років) вікової групи.

Серед україномовних респондентів (тих, що спілкуються вдома українською мовою) поділяють позицію В. Путіна з цього питання 7%, серед російськомовних – 21%, і в обох зазначених групах більшість (відповідно 81% і 55%) її не поділяють.

Позицію Путіна не поділяють 92% виборців партії "Європейська солідарність" (при 3% згодних з нею), серед представників електорату ВО "Батьківщина" - відповідно 82% і 8,5%, серед представників електорату партії "Слуга народу" - відповідно 79,5% і 6%.

Виняток становить лише електорат партії "Опозиційна платформа- За життя" - серед них частка тих, хто з нею не згоден, на статистично значущому рівні не відрізняється від частки тих, хто згоден (відповідно 40% і 33%).

 

У цій статті Путін також написав, що територія сучасної України значною мірою створювалася за рахунок територій історичної Росії, внаслідок чого Росія фактично була пограбована. З цим згодні 7% громадян України, не згодні 76% (17% не визначилися).


Довідково. Дослідження проведене з 29 липня по 4 серпня методом інтерв'ю "обличчям до обличчя" за місцем проживання респондентів. Було опитано 2019 людей.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.