Спецпроект

In memoriam. В Ізраїлі помер останній з відомих учасників повстання у Варшавському гетто

В Ізраїлі у віці 97 років помер Леон Копельман — можливо, останній з відомих учасників повстання у Варшавському гетто.

Про це повідомляє The Times of Israel.

 

Копельман помер у пʼятницю, 13 серпня. Він народився в Польщі в 1924 році у заможній родині. Коли нацисти захопили країну і сформували Варшавське гетто, його сімʼя була змушена переселитися у крихітний будинок, який у 1940 році опинився в гетто.

16-річного Леона нацисти направили на примусові роботи. За два роки, у 1942-му, повернувшись в гетто з роботи, він не застав у будинку маму: вона підпала під "акцію" — її відправили у концтабір Треблінка.

Під час перебування в гетто Леон долучився до руху єврейського опору (Єврейської бойової організації), яка чинила збройний опір нацистам. Він і його соратники почали вбивати німецьких солдатів у гетто.

Копельмана відправили до Треблінкі, однак він збрехав, що має досвід роботи механіком, тому його відправили працювати механіком у варшавський гараж. Згодом він опинився у вʼязниці, однак у вересні 1944 року його звільнили польські бійці опору, і він приєднався до них, щоб боротися з нацистами. Пізніше його знову зловили, але він зміг втекти і до кінця війни залишався на свободі.

Копельман використовував вигадані особистості, щоб дістатися до Італії та нелегально сісти на корабель в Ізраїль. Там він зустрівся зі своїми сестрою і батьком, яким вдалося пережити війну. Він приєднався до Сил оборони Ізраїлю і брав участь у Війні за незалежність в 1948 році.

Незабаром після цього він зустрів свою дружину Хаву, вони прожили у шлюбі майже 70 років. Копельман казав, що велика сімʼя, яку він сформував за роки після війни, була його найбільшою перемогою. Хава померла у 2021 році, у пари залишилося троє дітей, девʼять онуків і троє правнуків.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.