У Києві на світанку знесли садибу Барбана. ВІДЕО

У Києві 20 серпня о 5 годині ранку будівельна техніка знищила історичну будівлю 1891 року побудови, відому як садиба Олександра Барбана.

Про це повідомив активіст Олег Симороз на своїй сторінці у Facebook та виклав відео знищення пам'ятки.

 

"Попри обіцянки Шевченківської поліції про зупинення будівельних робіт на вул. Обсерваторній, 6, забудовник вночі о 5 ранку під прикриттям 30 тітушок загнав будівельну техніку та знищив будинок Барбана кінця ХІХ століття..." — написав він.

Згодом на знесення будівлі відреагував міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, який назвав ситуацію навколо будинку Барбана "жахом і соромом".

"Сором – за столичну владу, яка не в змозі стримати оскаженілих забудовників. Жах від розуміння, до чого таке свавілля може привести", — наголосив він.

За словами Ткаченка, забудовник проігнорував припис міністерства про заборону будівництва.

"На жаль, це не пам'ятка ні національного, ні місцевого значення, а отже апеляцію МКІП подати не в змозі. КМДА, на відміну від мерів історичних українських міст та голів облдержадміністрації, не підтримала законопроєкт МКІП про протидію хаотичній забудові.

Тож і ростуть потворні торговельні, офісні центри, які знищують історичні пам'ятки. Київ із квітучого, комфортного, зі своєї історією міста перетворюється на безлиций мегаполіс. Жах і сором…" — додав глава Мінкульту.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.