У Коростені знайшли кістки мамонта

У Коростені під час копання котловану для встановлення 50-метрового флагштоку до Дня Незалежності будівельники знайшли кістки, які могли належати мамонту

Про це повідомляє Суспільне.

 

Старший науковий співробітник інституту археології Національної академії наук Андрій Петраускас: "Вони ще в дуже гарному стані, не трухлі. Ми можемо сподіватися, що при розкопках, які будуть проводитися у жовтні, ми зможемо отримати якийсь кістковий матеріал у гарному стані. Також важливо те, що воно знаходиться на шаруваннях, які належать до льодовикового періоду".

Заступниця коростенського міського голови Наталія Чижевська говорить: "Почалися земляні роботи, в процесі яких побачили кістяк. Для усіх це було великою несподіванкою. Ніхто не міг повірити, що ці знахідки можуть належати до доби середнього палеоліту. А це означає, що цими археологічними знахідками мають опікуватися міжнародні науковці. Ми звернулися до інституту археології, вони приїхали і на своєму рівні визначили, що це кістки мамонта".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.