На відновлення костелу Святого Миколая масово жертвують гроші

Приблизно за добу після пожежі у костелі Св. Миколая на відновлення пам'ятки небайдужі українці та бізнес пожертвували близько 20 млн гривень

Про це повідомляє BBC.

Оголошення про рішення виділити кошти стали публікувати в перші години після того, як стало зрозуміло, що костел всередині сильно пошкодив вогонь.

 

"Крупні пожертви на відновлення - ₴19,87 млн", - повідомив у Facebook голова Ради з урбаністики Києва Віталій Селик.

Зокрема, про пожертви в 1 млн гривень вже оголосили компанії ROZETKA, Monobank, SD Capital, Альфа-Банк Україна, SAGA Development, Taryan Group, Райффайзен Банк, ПУМБ, Dragon Capital, ПриватБанк, Нова пошта, Епіцентр К, UDP та інші.

Міністр культури Олександр Ткаченко запевнив у Facebook, що кошти надходять на рахунки Національного будинку органної та камерної музики України, і використати їх можна лише на реставраційні роботи.

"Пожежа в костелі Святого Миколая об'єднала українців. З усієї країни отримуємо повідомлення та дзвінки з пропозиціями допомоги костелу, - написав міністр. - Наразі готуємо лендінг, де перелічимо усіх, хто допомагає збирати кошти на відновлення костелу. Неймовірне відчуття єдності українців".

У понеділок Ткаченко пообіцяв провести нараду з меценатами щодо подальшої співпраці у відновленні костелу.

Водночас він підкреслив, що "повне відновлення костелу коштуватиме десятки мільйонів гривень. Так само як і відновлення органу".

Пожежа у костелі виникла в ніч з 3 на 4 вересня. Попередня причина - коротке замикання в органі. Є свідчення, що в будівлі давно протікав дах і вода потрапляла на проводку.

Від вогню костел сильно постраждав всередині, там впала люстра, а також фактично був знищений унікальний орган компанії "Rieger-Kloss", який сконструювали спеціально для цього концертного залу і встановили у 1979 році на місці головного вівтаря.

Орган мав 55 регістрів, три мануали, педаль, 3945 труб. Його називали одним з найкращих концертних інструментів України.

"В сьогоднішніх цінах такий орган може коштувати близько $1-1,5 млн, - пише Віталій Селик. - Проте є один нюанс, чеська фірма-виробник кілька років тому оголосила про неплатоспроможність, звільнила всіх працівників і припинила роботу. Тому доведеться шукати інші майстерні".

Водночас єпископ Віталій Кривицький з парафії костелу Св. Миколая уточнив, що вогонь не торкнувся дерев'яного вівтаря та амвона, неторкнутими вогнем залишилися фігури святих по обидві сторони органу. Обгорів тільки хрест, що висить посеред вівтарної частини.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.