АНОНС: вулична виставка «Княгиня Свята Людмила» у Києві

До 1100-ліття смерті Святої Людмили, першої чеської правительки та першої чеської християнки, 14 вересня 2021 року о 15:00 на території Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря (вул. Трьохсвятительська, 8, м. Київ) відкриється вулична виставка «Княгиня Свята Людмила»

Княгиня Людмила належить до ключових особистостей чеської історії. Вона – перша чеська свята, що прийняла хрещення разом з чоловіком Борджівоєм І, ймовірно, ще у 871 році. Бабуся та регентка св. Вацлава І, саме вона забезпечила майбутньому князю і покровителю Чехії християнське виховання – за що і була підступно вбита невісткою-язичницею у 921 році у Тетіні. Приблизно в 1100 році останки княгині перенесли в Собор святого Георгія в Празі, а потому канонізували. Досі вона вважається святою покровителькою Чехії, чию пам'ять вшановують православна та католицька церкви.

 

Життя св. Людмили мало відрізняється від життя мешканців українських земель у ІХ та Х століттях, та створює для нас образ культурного й суспільного побуту з часів раннього Середньовіччя і дотепер. Говорити про св. Людмилу – це водночас говорити про перебіг чеської історії крізь століття.

Виставка триватиме з 14 вересня до 5 жовтня 2021 року.  

Організатори проєкту: Посольство Чеської Республіки в Україні та Чеський центр у Києві.

Партнери виставки: Середньоче́ський край, Спілка Святої Людмили 1100 років, Міністерство закордонних справ Чеської Республіки, Свято-Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир міста Києва, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції гідності.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.