АНОНС: вулична виставка «Княгиня Свята Людмила» у Києві

До 1100-ліття смерті Святої Людмили, першої чеської правительки та першої чеської християнки, 14 вересня 2021 року о 15:00 на території Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря (вул. Трьохсвятительська, 8, м. Київ) відкриється вулична виставка «Княгиня Свята Людмила»

Княгиня Людмила належить до ключових особистостей чеської історії. Вона – перша чеська свята, що прийняла хрещення разом з чоловіком Борджівоєм І, ймовірно, ще у 871 році. Бабуся та регентка св. Вацлава І, саме вона забезпечила майбутньому князю і покровителю Чехії християнське виховання – за що і була підступно вбита невісткою-язичницею у 921 році у Тетіні. Приблизно в 1100 році останки княгині перенесли в Собор святого Георгія в Празі, а потому канонізували. Досі вона вважається святою покровителькою Чехії, чию пам'ять вшановують православна та католицька церкви.

 

Життя св. Людмили мало відрізняється від життя мешканців українських земель у ІХ та Х століттях, та створює для нас образ культурного й суспільного побуту з часів раннього Середньовіччя і дотепер. Говорити про св. Людмилу – це водночас говорити про перебіг чеської історії крізь століття.

Виставка триватиме з 14 вересня до 5 жовтня 2021 року.  

Організатори проєкту: Посольство Чеської Республіки в Україні та Чеський центр у Києві.

Партнери виставки: Середньоче́ський край, Спілка Святої Людмили 1100 років, Міністерство закордонних справ Чеської Республіки, Свято-Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир міста Києва, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції гідності.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.