У тимчасово окупованому Криму встановили монумент Дзержинському

11 вересня в окупованому Сімферополі був встановлений відреставрований пам’ятник Феліксу Дзержинському – в річницю його дня народження.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

У Російській православній церкві (РПЦ) назвали "образою пам'яті жертв червоного терору" встановлення монумента засновнику всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК) Феліксу Дзержинському в окупованому Сімферополі.

Про це заявив член Патріаршої ради з культури РПЦ, протоієрей Леонід Калінін:

"Його знесуть місцеві жителі, в кого ще жива пам'ять тих страшних подій: десятиліть пекельних мук, в які вкинули країну ці "благодійники", довели спочатку країну до повного розвалу, а потім "ремонтували" мости та паровози.

Ці негідники, які віроломно захопили владу у воєнний час і організували жахливий червоний терор, спочатку вбивали батьків, а потім боролися з безпритульністю!" – сказав Калінін, додавши, що встановлення таких пам'ятників "ображає пам'ять мільйонів невинних жертв терору, голоду, холоду, мук, тортур, тюрем, таборів і розорення Вітчизни".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.