У Житомирі відкрилась виставка старовинних світлин. ФОТО

У Житомирі відкрилась виставка «Житомиряни в світлописах ХІХ ст.», фото для якої зі своїх родинних фотоальбомів надали жителі міста.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"На виставці представлені світлини, створені з оригіналів приватних колекцій житомирян. Ми зібрали понад 60 світлин, а на виставці експонуються близько 30.

На них жителі Житомира, які жили тут у ХІХ ст. Світлини зроблені різними фотографами, котрі працювали у місті", - розповіла організатор виставки, голова громадської організації "Студентський польський клуб" Валентина Юсупова.

 

За її словами, фотографії почали збирати на початку року. Деколи виникали труднощі, коли житомиряни приносили сімейні альбоми з пошкодженими світлинами. Для виставки оригінали фотографій опрацювали для того, аби відобразити автентичні зображення.

Як розповів кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Житомирського державного університету імені Івана Франка Антон Сичевський, у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст. у Житомирі був 61 фотограф.

 

Виставка "Житомиряни в світлописах ХІХ ст." експонується в Gnatyuk Art Center. Вона створена завдяки співпраці Студентського клубу польського, Житомирського коледжу культури і мистецтв ім. І.Огієнка та Gnatyuk Art Center.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.