У Білорусі з підручників прибрали згадування лідера країни Шушкевича та нобелівської лауреатки Алексієвич

У нових підручниках з історії Білорусі для 11-го класу шкіл немає згадування про першого керівника країни після розпаду Радянського Союзу Станіслава Шушкевича і лауреатку Нобелівської премії з літератури Світлану Алексієвич. Шушкевич і Алексієвич після президентських виборів 2020 року виступили з різкою критикою Олександра Лукашенка.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 
Станіслав Шушкевич

Згідно з білоруською шкільною програмою, в 11-му класі вивчається історія країни з кінця ХІХ-го століття до початку ХХІ-го століття.

Станіслав Шушкевич у 1991 році підписав Біловезькі угоди, які констатували розпад Радянського Союзу.

Світлана Алексієвич на початку ХХІ-го століття стала найвідомішою білоруською письменницею, отримавши за свої книги багато світових премій.

Раніше в Білорусі зі шкільної програми з літератури виключили твори Алексієвич, а також російських письменників Володимира Набокова і Олександра Солженіцина.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.