АНОНС: Акція пам'яті Георгія Ґонґадзе

У Києві відбудеться Акція пам’яті Георгія Ґонґадзе, приурочена до 21-х роковин вбивства українського журналіста. Акцію організовує Премія імені Георгія Ґонґадзе у партнерстві з Центром прав людини ZMINA.

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

Цього дня учасники акції, журналісти й правозахисники, згадають, який внесок Георгій Ґонґадзе зробив в розвиток української журналістики, а також нагадають, як насильницька смерть та її розслідування вплинули на медіаспільноту, українське суспільство та державу.

Під час акції буде озвучено звернення правозахисних та медійних організацій до української влади із закликом ефективно й прозоро розслідувати вбивство Ґонґадзе та інших українських журналістів, виконати вимоги Комітету міністрів Ради Європи у справі Ґонґадзе.


Учасники акції:

Валентина Теличенко – правозахисниця, представниця сім'ї Ґонґадзе;

Тетяна Терен – виконавча директорка Українського ПЕН;

Мирослава Барчук – журналістка, телеведуча, лауреатка Премії Ґонґадзе-2021;

Ольга Падірякова – головна редакторка сайту Центру прав людини ZMINA;

Севгіль Мусаєва – головна редакторка видання "Українська правда";

Оксана Мамченкова – координаторка проєктів в Українському ПЕН (Премія Ґонґадзе, Дискусійний ПЕН-клуб).


Модераторка акції: Ольга Сніцарчук – журналістка, телеведуча.


Трансляцію акції можна буде переглянути на Facebook-сторінках Центру прав людини ZMINA, Премії імені Георгія Ґонґадзе, Українського ПЕН, видань "Детектор медіа" та "Українська правда", Львівського медіафоруму, Асоціації випускників kmbs.


Організатор: Премія імені Георгія Ґонґадзе

Організаційні партнери: Український ПЕН, Центр прав людини ZMINA, Львівський Медіафорум

Інформаційний партнер: Детектор медіа


Час: 16 вересня, четвер, 11:00


Місце: в Іллінському сквері


Премія імені Георгія Ґонґадзе – відзнака та екосистема ініціатив для незалежних журналістів, заснована Українським ПЕН у партнерстві з Києво-Могилянською Бізнес-Школою, Асоціацією випускників kmbs та виданням "Українська правда". Премія вручається раз на рік, 21 травня, в день народження Ґонґадзе.

Лауреатами Премії були Вахтанґ Кіпіані (2019), Павло Казарін (2020), Мирослава Барчук (2021).



Читайте також:

Пробач, Гіє! Сьогодні ми могли б святкувати 50-тиріччя журналіста Георгія Гонгадзе

Гонгадзе і сумбурні думки

Мама свого Сина. Я і Україна в боргу перед Лесею Корчак...

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.