В окупованому Криму на розкопках знайшли колекцію прикрас ІІІ століття. ФОТО

Археологи «Кримського федерального університету ім. Вернадського», який окупаційна влада Росії створила у 2014 році, розрили могильник Опушки в Сімферопольському районі, де знайшли колекцію прикрас III століття.

Про це повідомляє The Бабель.

 

Зазначено, що знайдені пара сережок, три браслети і дві нагрудні прикраси могли належати високопосадовим особам аланських племен. Їх знайшли біля дитячих і жіночих людських решток, ймовірно, прикраси були отримані у спадок. Також у могильнику знайшли нові екземпляри мечів аланських воїнів з вирізами, які відносяться до IV століття.

 

Коштовності добре збереглися і становлять цінність для музейної колекції.

 

"Унікальність могильника Опушки в тому, що він став місцем поховань відразу пʼяти стародавніх культур: пізньоскіфської, середньосарматської, пізньосарматської, германської та аланської.

Зараз ми дослідили 1/7 могильника і, сподіваємося, що подальші розкопки допоможуть визначити причини такої уваги до цього місця носіїв пʼяти різних культур", — сказано у повідомленні "університету".

 

Згідно із міжнародним правом, Крим — українська територія, а тому всі археологічні знахідки є власністю України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.