На Тибетському плато знайшли сліди рук і ніг, яким 226 тисяч років

Китайські вчені Університету Гуанчжоу встановили, що знайдені в 2018 році сліди рук і ніг в Кесанзі на Тибетському плато, які були залишені там 226 тисяч років тому, належать дітям.

Про це пише Daily Mail.

 

Команда вчених вважає, що сліди залишили двоє дітей у віці 7 і 12 років. При цьому сліди мають характерні риси творчості, через що вчені назвали їх своєрідним арт-обʼєктом.

Відбитки на вапняку біля затверділих гарячих джерел за оцінками вчених у 3—4 рази старші за інші наскельні зображення, знайдені у Франції, Індонезії та Іспанії. Дослідники вважають, що вони знайшли найстаріші з відомих творів мистецтва.

 

Який вид людей зробив ці відбитки, достеменно невідомо, але все вказує на вимерлу Денісовську людину, яка жила в той період на Тибетському плато і на території сучасного Алтайського краю Росії.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.