На Тибетському плато знайшли сліди рук і ніг, яким 226 тисяч років

Китайські вчені Університету Гуанчжоу встановили, що знайдені в 2018 році сліди рук і ніг в Кесанзі на Тибетському плато, які були залишені там 226 тисяч років тому, належать дітям.

Про це пише Daily Mail.

 

Команда вчених вважає, що сліди залишили двоє дітей у віці 7 і 12 років. При цьому сліди мають характерні риси творчості, через що вчені назвали їх своєрідним арт-обʼєктом.

Відбитки на вапняку біля затверділих гарячих джерел за оцінками вчених у 3—4 рази старші за інші наскельні зображення, знайдені у Франції, Індонезії та Іспанії. Дослідники вважають, що вони знайшли найстаріші з відомих творів мистецтва.

 

Який вид людей зробив ці відбитки, достеменно невідомо, але все вказує на вимерлу Денісовську людину, яка жила в той період на Тибетському плато і на території сучасного Алтайського краю Росії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.