Спецпроект

Відбудеться наукова конференція «Пам’ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри»

23-24 вересня 2021 року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Пам’ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри» (до 80-х роковин початку розстрілів у Бабиному Яру)

23-24 вересня 2021 року відбудеться Міжнародна наукова конференція "Пам'ять Бабиного Яру і Голокост: наукові та суспільно-політичні виміри" (до 80-х роковин початку розстрілів у Бабиному Яру).
 
Основні теми, які будо обговорено:
- Меморіалізація Бабиного Яру: підходи і виклики
- Витоки геноциду та історія України у ХХ столітті
- Голокост та його впливи на сучасний світ і Україну
- Форми меморіалізації визначних місць пам'яті
- Об'єкти і суб'єкти пам'яті
Робочі мови: українська, англійська
Конференція відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 60, (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ауд. 203)
Охочі взяти участь у дискусії вживу прохання зголошуватися за імейлом: babynyarworkinggroup@gmail.com
З програмою конференції можна ознайомитися на сайті Інституту історії України НАНУ :

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.