Спецпроект

Відкрилося зголошення на конференцію "Штучні голоди в Україні в XX столітті"

16 травня 2018 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка проходитиме міжнародна наукова конференція "Штучні голоди в Україні в XX столітті".

 

Програма заходу:

08:30 - Початок реєстрації учасників, огляд інсталяції
09:30 - Показ фільму
10:00 - Урочисте відкриття, привітання учасників
11:20 - Виступи запрошених та гостей
12:30 - Прес-підхід, перерва
13:00 - Робота в секціях (тематичних панелях)
14:30 - Обговорення і прийняття резолюції
15:00 - Обід
16:00 - Перехід в Клуб КМУ
18:00 - Вручення сертифікатів про отримання грантів на дослідження.


18 травня, 8.30

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська 60).

Організатор: Меморіал Всеукраїнська правозахисна організація Меморіал імені Василя Стуса.

Заявку на участь подавати за посиланням.

Вимоги до статей тут.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.