Спецпроект

Відкрилося зголошення на конференцію "Штучні голоди в Україні в XX столітті"

16 травня 2018 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка проходитиме міжнародна наукова конференція "Штучні голоди в Україні в XX столітті".

 

Програма заходу:

08:30 - Початок реєстрації учасників, огляд інсталяції
09:30 - Показ фільму
10:00 - Урочисте відкриття, привітання учасників
11:20 - Виступи запрошених та гостей
12:30 - Прес-підхід, перерва
13:00 - Робота в секціях (тематичних панелях)
14:30 - Обговорення і прийняття резолюції
15:00 - Обід
16:00 - Перехід в Клуб КМУ
18:00 - Вручення сертифікатів про отримання грантів на дослідження.


18 травня, 8.30

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська 60).

Організатор: Меморіал Всеукраїнська правозахисна організація Меморіал імені Василя Стуса.

Заявку на участь подавати за посиланням.

Вимоги до статей тут.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.