Роковини Бабиного Яру: у метро відкрили виставку, в урочищі проведуть міжконфесійний молебень

До 80-х роковин трагедії у Бабиному Яру в Києві відкрили виставку “Зона відчуження”. Також українців закликають запалити лампадки біля пам'ятних місць на території нинішнього заповідника.

Про це повідомляє "Локальна історія".

 

У пресслужбі міського голови Києва Віталія Кличка повідомили, що виставку "Зона відчуження" відкрили на станції метро "Дорогожичі". Її авторами є американо-французький письменник Джонатан Літтел та французький фотограф, режисер Антуан Дагата.

 

На виставці представили 84 фотографії та 42 текстові панелі. Організатори наголошують, що концепцію розробили таким чином, щоб надати сенс і значення місцевості Бабиного Яру відвідувачам, які приїжджають у цей район на метро.

Виставка триватиме з 27 вересня до 10 жовтня.

 

Окрім того, у ЗМІ повідомили, що 30 вересня на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" у Києві відбудеться музично-поетичний перфоманс "Бабин яр. Голосами".

 

Режисер Олег Ліпцин разом з акторами та музикантами "оживить" вірші зі збірки Маріанни Кіяновської "Бабин яр. Голосами". До книги, за яку поетеса у 2020 році отримала державну Шевченківську премію, увійшли 67 віршів, присвячені трагічним подіям. Зазначають, що у перформансі поезія зазвучить "голосами загиблих".

Водночас в Інституті національної пам'яті закликали 29-30 вересня прийти у Бабин Яр і вшанувати загиблих.

"Біля різних пам'ятників на території заповідника ви зможете взяти символічні камінці та лампадки, щоб покласти до меморіальних місць. Пам'ятна подія триватиме два дні, з 10:00 до 19:00. Орієнтуйтеся за вказівниками, що будуть встановлені у Бабиному Яру", – написали на сторінці УІНП у Facebook.

Також там запросили усіх, незалежно від віросповідання, долучитися до міжконфесійного молебню увечері 29 вересня біля пам'ятника киянам і військовополоненим, розстріляним у Бабиному Яру.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.