Роковини Бабиного Яру: у метро відкрили виставку, в урочищі проведуть міжконфесійний молебень

До 80-х роковин трагедії у Бабиному Яру в Києві відкрили виставку “Зона відчуження”. Також українців закликають запалити лампадки біля пам'ятних місць на території нинішнього заповідника.

Про це повідомляє "Локальна історія".

 

У пресслужбі міського голови Києва Віталія Кличка повідомили, що виставку "Зона відчуження" відкрили на станції метро "Дорогожичі". Її авторами є американо-французький письменник Джонатан Літтел та французький фотограф, режисер Антуан Дагата.

 

На виставці представили 84 фотографії та 42 текстові панелі. Організатори наголошують, що концепцію розробили таким чином, щоб надати сенс і значення місцевості Бабиного Яру відвідувачам, які приїжджають у цей район на метро.

Виставка триватиме з 27 вересня до 10 жовтня.

 

Окрім того, у ЗМІ повідомили, що 30 вересня на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" у Києві відбудеться музично-поетичний перфоманс "Бабин яр. Голосами".

 

Режисер Олег Ліпцин разом з акторами та музикантами "оживить" вірші зі збірки Маріанни Кіяновської "Бабин яр. Голосами". До книги, за яку поетеса у 2020 році отримала державну Шевченківську премію, увійшли 67 віршів, присвячені трагічним подіям. Зазначають, що у перформансі поезія зазвучить "голосами загиблих".

Водночас в Інституті національної пам'яті закликали 29-30 вересня прийти у Бабин Яр і вшанувати загиблих.

"Біля різних пам'ятників на території заповідника ви зможете взяти символічні камінці та лампадки, щоб покласти до меморіальних місць. Пам'ятна подія триватиме два дні, з 10:00 до 19:00. Орієнтуйтеся за вказівниками, що будуть встановлені у Бабиному Яру", – написали на сторінці УІНП у Facebook.

Також там запросили усіх, незалежно від віросповідання, долучитися до міжконфесійного молебню увечері 29 вересня біля пам'ятника киянам і військовополоненим, розстріляним у Бабиному Яру.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.