На Житомирщині знайшли поховання солдатів вермахту

У Лугинському районі Житомирської області пошуковці натрапили на поховання 12 німецьких солдатів часів Другої світової війни.

Про це повідомляє у Фейсбуці історико-патріотичне об'єднання "Пошук".

 

"Загалом за 2 дні роботи на локації було виявлено 12 солдатів вермахту і 9 жетонів. Про знахідку було повідомлено представника Народної спілки Німеччини з догляду за військовими похованнями (так звана організація Фольксбунд) і підготовлено відповідну документацію для подальшої передачі останків солдатів для перепоховання на збірному німецькому військовому кладовищі", - йдеться у повідомленні.

Як зазначили у "Пошуку", останки знайдено під час перевірки інформації від місцевих мешканців про нібито похованих у цьому місці червоноармійців. У процесі розкопок пошуковики натрапили на людські кістки.

Коли ж на шиї одного з солдатів виявили алюмінієвий жетон з номером підрозділу та особистим номером бійця, стало зрозуміло, що в ямах лежать військові вермахту.

 

Зазначається, що поруч з останками виявлено й особисті речі: гребінці, дзеркальце, ніж, презервативи. Серед знайденого – гаманець із квитками на театральну виставу у польському місті Битом, а також Залізний хрест 2-го класу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.