Під Києвом виявили кладовище та залишки храму часів Київської Русі

Біля столиці, у центральній частині Вишгорода, археологи виявили стародавні кладовище та залишки храму. Знахідка допомогла історикам простежити еволюцію “серця” міста.

Про це повідомили у Вишгородському історико-культурному заповіднику.

 

Підчас розкопок у центральній частині міста представники вишгородської археологічної експедиції спільно з археологами Національної академії України виявивши територію церковного кладовища часів Київської Русі. На цій місцевості ще жодного разу не проводили планових археологічних досліджень.

Зазначають, що знахідка дозволяє простежити еволюцію центральної частини Вишгорода ХІ-ХІХ століть.

На глибині понад метр археологи виявили великий пласт будівельного сміття XI-XII століть, що утворився після будівництва нової церкви. Таким чином, в колекцію археологів потрапили уламки цегли-плінфи, з якої споруджувалися стіни давньоруського храму.

Також археологи виявили фрагменти овруцького пірофіліту, видобутого на півночі сучасної Житомирщини. З цього матеріалу виконували різноманітні деталі інтер'єру: карнизи, капітелі тощо.

 

Рідкісною знахідкою також стала і розкопка споруд післямонгольської доби (споруди та господарські ями). Вони підтверджують те, що частина міського населення у 1240 році пережила монгольську навалу. Елементи давньоруської епохи археологи виявили під землею на глибині у майже два метри. Розчистили частину огорожі, яка, припускають, могла відокремлювати церковну садибу від навколишньої забудови.

Дослідники підкреслюють, подальше вивчення отриманих під час розкопок матеріалів дозволить краще зрозуміти динаміку розвитку міської забудови, відкрити невідомі раніше сторінки історії Вишгорода.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.