АНОНС: презентація книжки "Нотатки з кухні "переписування історії" В'ятровича

Володимир В'ятрович презентує свої "Нотатки з кухні "переписування історії"

7 жовтня о 18.30 в Музеї Майдану відбудеться презентація книжки Володимира В'ятровича "Нотатки з кухні "переписування історії".

Наші ідентичність, пам'ять, визвольний рух, революції, "люди волі" – це теми його найновішого твору. Не оминув автор і таких драм української історії, як репресії, Голодомор, Друга світова війна, а також стосунків із західними та східними сусідами. 

У цьому виданні Володимир В'ятрович розповів, який вигляд мали розсекречення архівів КДБ за політичними лаштунками і тиск Росії на Україну задля "спільної історії".

 

З одного боку, сховані в таємних архівах факти, з іншого – нав'язані домінантні російські, "совєцькі", польські й інші погляди на українські історичні події та героїв не давали змоги Україні вільно трактувати свою історію. Проте після відновлення незалежності за 30 років українці утверджують свою самостійність, у тому числі й у поглядах на минуле. Як змінилися наші уявлення про Україну – про це у "Нотатках із кухні "переписування історії".  

"У книжці переплелася історія як "history" з моєю особистою історією – "story". Це текст про минуле – моє, українців, минуле в цілому. Про те, як формуються мої погляди на історію, як і чому я намагався допомагати формувати їх іншим. Це водночас і мій особистий досвід, і мої спроби спонукати українців переосмислити досвід колективний, щоб не повторювати помилок і впевненіше йти вперед. Це однаково актуально для мене особисто та для нас усіх разом", – каже  автор.  

Запрошуємо почути наживо від автора про те, як переосмислити наше минуле та "домовитися" з ним. 

Модераторка заходу – заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності Ольга Сало.

Організатори: Національний музей Революції Гідності, видавництво "Наш формат".

Просимо зареєструватися на захід, оскільки число відвідувачів обмежено через карантинні вимоги. 

Пресслужба музею – 044 229 40 13, 096 39 345 66, maidanmuseum@gmail.com.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.