АНОНС: презентація книжки "Нотатки з кухні "переписування історії" В'ятровича

Володимир В'ятрович презентує свої "Нотатки з кухні "переписування історії"

7 жовтня о 18.30 в Музеї Майдану відбудеться презентація книжки Володимира В'ятровича "Нотатки з кухні "переписування історії".

Наші ідентичність, пам'ять, визвольний рух, революції, "люди волі" – це теми його найновішого твору. Не оминув автор і таких драм української історії, як репресії, Голодомор, Друга світова війна, а також стосунків із західними та східними сусідами. 

У цьому виданні Володимир В'ятрович розповів, який вигляд мали розсекречення архівів КДБ за політичними лаштунками і тиск Росії на Україну задля "спільної історії".

 

З одного боку, сховані в таємних архівах факти, з іншого – нав'язані домінантні російські, "совєцькі", польські й інші погляди на українські історичні події та героїв не давали змоги Україні вільно трактувати свою історію. Проте після відновлення незалежності за 30 років українці утверджують свою самостійність, у тому числі й у поглядах на минуле. Як змінилися наші уявлення про Україну – про це у "Нотатках із кухні "переписування історії".  

"У книжці переплелася історія як "history" з моєю особистою історією – "story". Це текст про минуле – моє, українців, минуле в цілому. Про те, як формуються мої погляди на історію, як і чому я намагався допомагати формувати їх іншим. Це водночас і мій особистий досвід, і мої спроби спонукати українців переосмислити досвід колективний, щоб не повторювати помилок і впевненіше йти вперед. Це однаково актуально для мене особисто та для нас усіх разом", – каже  автор.  

Запрошуємо почути наживо від автора про те, як переосмислити наше минуле та "домовитися" з ним. 

Модераторка заходу – заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності Ольга Сало.

Організатори: Національний музей Революції Гідності, видавництво "Наш формат".

Просимо зареєструватися на захід, оскільки число відвідувачів обмежено через карантинні вимоги. 

Пресслужба музею – 044 229 40 13, 096 39 345 66, maidanmuseum@gmail.com.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.