АНОНС: презентація книжки "Нотатки з кухні "переписування історії" В'ятровича

Володимир В'ятрович презентує свої "Нотатки з кухні "переписування історії"

7 жовтня о 18.30 в Музеї Майдану відбудеться презентація книжки Володимира В'ятровича "Нотатки з кухні "переписування історії".

Наші ідентичність, пам'ять, визвольний рух, революції, "люди волі" – це теми його найновішого твору. Не оминув автор і таких драм української історії, як репресії, Голодомор, Друга світова війна, а також стосунків із західними та східними сусідами. 

У цьому виданні Володимир В'ятрович розповів, який вигляд мали розсекречення архівів КДБ за політичними лаштунками і тиск Росії на Україну задля "спільної історії".

 

З одного боку, сховані в таємних архівах факти, з іншого – нав'язані домінантні російські, "совєцькі", польські й інші погляди на українські історичні події та героїв не давали змоги Україні вільно трактувати свою історію. Проте після відновлення незалежності за 30 років українці утверджують свою самостійність, у тому числі й у поглядах на минуле. Як змінилися наші уявлення про Україну – про це у "Нотатках із кухні "переписування історії".  

"У книжці переплелася історія як "history" з моєю особистою історією – "story". Це текст про минуле – моє, українців, минуле в цілому. Про те, як формуються мої погляди на історію, як і чому я намагався допомагати формувати їх іншим. Це водночас і мій особистий досвід, і мої спроби спонукати українців переосмислити досвід колективний, щоб не повторювати помилок і впевненіше йти вперед. Це однаково актуально для мене особисто та для нас усіх разом", – каже  автор.  

Запрошуємо почути наживо від автора про те, як переосмислити наше минуле та "домовитися" з ним. 

Модераторка заходу – заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності Ольга Сало.

Організатори: Національний музей Революції Гідності, видавництво "Наш формат".

Просимо зареєструватися на захід, оскільки число відвідувачів обмежено через карантинні вимоги. 

Пресслужба музею – 044 229 40 13, 096 39 345 66, maidanmuseum@gmail.com.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.