АНОНС: дискусія "Пам’ять про репресії: досвід Киргизстану та України"

Архів національної пам’яті спільно з Громадською організацією Есімде проведуть панельну дискусію за участі науковців та архівістів.

Есімде займається дослідженням історії та пам'яті ХХ-ХХІ століття на території Киргизстану та інших країн Центральної Азії. Через роботу в архівах та спілкування зі свідками подій організація відновлює історичну правду про масові репресії та тоталітарне минуле. 

 

Теми дискусії:

  • спільні сторінки історії: виселені на територію України розкуркулені киргизи;

  • виселені українці на територію Киргизстану;

  • який досвід у сфері відкриття архівів комуністичних спецслужб Україна може передати Киргизстану? 

Учасники дискусії: 

Ельміра Ногойбаєва - керівниця проєкту "Есімде" (Киргизстан)

Ігор Кулик - директор Архіву національної пам'яті 

Роман Подкур - історик, Голова Національної комісії з питань реабілітації 

Ігор Розкладай - юрист, співавтор Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" 

Модератор - Григорій Пирлік, журналіст, дослідник примусового переселення киргизів в Україну, до недавнього часу громадянин Киргизстану, нині - громадянин України.

Де: Український кризовий медіа центр (УКМЦ) (вулиця Хрещатик, 2, Київ)

Коли: п'ятниця 8 жовтня, 11:00. 

Реєстрація учасників та представників медіа за посиланням: https://forms.gle/yBSAGKT5aRLw6DtP6 

Організатор дискусії – Архів національної пам'яті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.