АНОНС: дискусія "Пам’ять про репресії: досвід Киргизстану та України"

Архів національної пам’яті спільно з Громадською організацією Есімде проведуть панельну дискусію за участі науковців та архівістів.

Есімде займається дослідженням історії та пам'яті ХХ-ХХІ століття на території Киргизстану та інших країн Центральної Азії. Через роботу в архівах та спілкування зі свідками подій організація відновлює історичну правду про масові репресії та тоталітарне минуле. 

 

Теми дискусії:

  • спільні сторінки історії: виселені на територію України розкуркулені киргизи;

  • виселені українці на територію Киргизстану;

  • який досвід у сфері відкриття архівів комуністичних спецслужб Україна може передати Киргизстану? 

Учасники дискусії: 

Ельміра Ногойбаєва - керівниця проєкту "Есімде" (Киргизстан)

Ігор Кулик - директор Архіву національної пам'яті 

Роман Подкур - історик, Голова Національної комісії з питань реабілітації 

Ігор Розкладай - юрист, співавтор Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" 

Модератор - Григорій Пирлік, журналіст, дослідник примусового переселення киргизів в Україну, до недавнього часу громадянин Киргизстану, нині - громадянин України.

Де: Український кризовий медіа центр (УКМЦ) (вулиця Хрещатик, 2, Київ)

Коли: п'ятниця 8 жовтня, 11:00. 

Реєстрація учасників та представників медіа за посиланням: https://forms.gle/yBSAGKT5aRLw6DtP6 

Організатор дискусії – Архів національної пам'яті.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.