Спецпроект

Джонатан Літтел презентує у Києві книгу «Благоволительки»

«Благоволительки» – історичний роман американо-французького письменника Джонатана Літтела про Другу світову війну. Більшість подій книги розгортаються на Східному фронті: в Україні, на Північному Кавказі, в Сталінграді. Також у ній згадується трагедія Бабиного Яру

6 жовтня відбудеться презентація першого українського перекладу книги "Благоволительки" лауреата Гонкурівської премії Джонатана Літтела. Книга видана Меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр" до 80-х роковин трагедії, переклад підготовлено за підтримки Посольства Франції в Україні. Презентація відбудеться за участю автора та в форматі дискусії.

 

"Благоволительки" – історичний роман американо-французького письменника Джонатана Літтела про Другу світову війну. Більшість подій книги розгортаються на Східному фронті: в Україні, на Північному Кавказі, в Сталінграді. Також у ній згадується трагедія Бабиного Яру. У 2006 році книга "Благоволительки" отримала Гонкурівську премію і Гран-прі Французької академії.

Благоволительки – це Еринії, богині помсти із Давньогрецької міфології, що переслідували Ореста (героя давньогрецьких епічних переказів троянського циклу), який убив власну матір. Таке метафоричне переслідування переживає і центральний персонаж роману – Максиміліан Ауе – офіцер СС, член айнзацгрупи, що бере участь у масових вбивствах євреїв на окупованих територіях.

У своїй книзі Літтел досліджує природу зла і психологію вбивць. Досліджуючи мотивацію нацистів, які беруть участь у Голокості, автор звертає увагу на бюрократизм цього процесу. Офіцери СС проводять будні не лише в розстрільних ямах, а й у власних кабінетах, на нескінченних нарадах і вечерях.

Критики відзначають історичну достовірність роману. Літтел дуже ретельно збирав матеріали, досліджував величезний масив архівних документів, мемуарів та монографій, відвідував описані місця, зокрема Київ, Харків та Львів, спілкувався зі свідками подій.

"Для книги мені була потрібна величезна кількість матеріалу. У мене була ідея, про що я хочу написати, але мені були потрібні конкретні історичні деталі. Тому я досліджував сотні книг, статей, мені потрібно було відвідати різні місця, аби побачити, як вони виглядають. Я вивчав структуру СС, те, як функціонували концентраційні табори. Коли я зібрав достатню кількість матеріалу, то написав книгу за кілька місяців. Але потім, звичайно, був довгий процес переписування і виправлення", – зазначає Джонатан Літтел.

На початку презентації зі вступним словом виступить Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен.

Учасники дискусії:

– Джонатан Літтел, американо-французький письменник, лауреат Гонкурівської премії
– Севгіль Мусаєва, головна редакторка "Української правди"
– Олег Шовенко, директор бібліотечних і видавничих проєктів Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Початок: 6 жовтня o 15:00

Переглянути онлайн-трансляцію можна на нашій Фейсбук-сторінці:
https://www.facebook.com/babynyar.memorial

Захід пройде у Національній науковій медичній бібліотеці України (вул. Льва Толстого, 7)

Шановні журналісти, просимо звернути увагу, що кількість місць обмежена з урахуванням карантинних норм. З огляду на це просимо зареєструватися за формою: https://forms.gle/VdavMib379hA...

Про акредитацію ми повідомимо зворотнім листом.

6 жовтня відбудеться презентація першого українського перекладу книги "Благоволительки" лауреата Гонкурівської премії Джонатана Літтела. Книга видана Меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр" до 80-х роковин трагедії, переклад підготовлено за підтримки Посольства Франції в Україні. Презентація відбудеться за участю автора та в форматі дискусії.

"Благоволительки" – історичний роман американо-французького письменника Джонатана Літтела про Другу світову війну. Більшість подій книги розгортаються на Східному фронті: в Україні, на Північному Кавказі, в Сталінграді. Також у ній згадується трагедія Бабиного Яру. У 2006 році книга "Благоволительки" отримала Гонкурівську премію і Гран-прі Французької академії.

Благоволительки – це Еринії, богині помсти із Давньогрецької міфології, що переслідували Ореста (героя давньогрецьких епічних переказів троянського циклу), який убив власну матір. Таке метафоричне переслідування переживає і центральний персонаж роману – Максиміліан Ауе – офіцер СС, член айнзацгрупи, що бере участь у масових вбивствах євреїв на окупованих територіях.

У своїй книзі Літтел досліджує природу зла і психологію вбивць. Досліджуючи мотивацію нацистів, які беруть участь у Голокості, автор звертає увагу на бюрократизм цього процесу. Офіцери СС проводять будні не лише в розстрільних ямах, а й у власних кабінетах, на нескінченних нарадах і вечерях.

Критики відзначають історичну достовірність роману. Літтел дуже ретельно збирав матеріали, досліджував величезний масив архівних документів, мемуарів та монографій, відвідував описані місця, зокрема Київ, Харків та Львів, спілкувався зі свідками подій.

"Для книги мені була потрібна величезна кількість матеріалу. У мене була ідея, про що я хочу написати, але мені були потрібні конкретні історичні деталі. Тому я досліджував сотні книг, статей, мені потрібно було відвідати різні місця, аби побачити, як вони виглядають. Я вивчав структуру СС, те, як функціонували концентраційні табори. Коли я зібрав достатню кількість матеріалу, то написав книгу за кілька місяців. Але потім, звичайно, був довгий процес переписування і виправлення"– зазначає Джонатан Літтел.

На початку презентації зі вступним словом виступить Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен.

Учасники дискусії:

– Джонатан Літтел, американо-французький письменник, лауреат Гонкурівської премії
– Севгіль Мусаєва, головна редакторка "Української правди"
– Олег Шовенко, директор бібліотечних і видавничих проєктів Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Початок: 6 жовтня o 15:00

Переглянути онлайн-трансляцію можна на нашій Фейсбук-сторінці:
https://www.facebook.com/babynyar.memorial

Захід пройде у Національній науковій медичній бібліотеці України (вул. Льва Толстого, 7)

Шановні журналісти, просимо звернути увагу, що кількість місць обмежена з урахуванням карантинних норм. З огляду на це просимо зареєструватися за формою: https://forms.gle/VdavMib379hA...

Про акредитацію ми повідомимо зворотнім листом.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.