Спецпроект

Джонатан Літтел презентує у Києві книгу «Благоволительки»

«Благоволительки» – історичний роман американо-французького письменника Джонатана Літтела про Другу світову війну. Більшість подій книги розгортаються на Східному фронті: в Україні, на Північному Кавказі, в Сталінграді. Також у ній згадується трагедія Бабиного Яру

6 жовтня відбудеться презентація першого українського перекладу книги "Благоволительки" лауреата Гонкурівської премії Джонатана Літтела. Книга видана Меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр" до 80-х роковин трагедії, переклад підготовлено за підтримки Посольства Франції в Україні. Презентація відбудеться за участю автора та в форматі дискусії.

 

"Благоволительки" – історичний роман американо-французького письменника Джонатана Літтела про Другу світову війну. Більшість подій книги розгортаються на Східному фронті: в Україні, на Північному Кавказі, в Сталінграді. Також у ній згадується трагедія Бабиного Яру. У 2006 році книга "Благоволительки" отримала Гонкурівську премію і Гран-прі Французької академії.

Благоволительки – це Еринії, богині помсти із Давньогрецької міфології, що переслідували Ореста (героя давньогрецьких епічних переказів троянського циклу), який убив власну матір. Таке метафоричне переслідування переживає і центральний персонаж роману – Максиміліан Ауе – офіцер СС, член айнзацгрупи, що бере участь у масових вбивствах євреїв на окупованих територіях.

У своїй книзі Літтел досліджує природу зла і психологію вбивць. Досліджуючи мотивацію нацистів, які беруть участь у Голокості, автор звертає увагу на бюрократизм цього процесу. Офіцери СС проводять будні не лише в розстрільних ямах, а й у власних кабінетах, на нескінченних нарадах і вечерях.

Критики відзначають історичну достовірність роману. Літтел дуже ретельно збирав матеріали, досліджував величезний масив архівних документів, мемуарів та монографій, відвідував описані місця, зокрема Київ, Харків та Львів, спілкувався зі свідками подій.

"Для книги мені була потрібна величезна кількість матеріалу. У мене була ідея, про що я хочу написати, але мені були потрібні конкретні історичні деталі. Тому я досліджував сотні книг, статей, мені потрібно було відвідати різні місця, аби побачити, як вони виглядають. Я вивчав структуру СС, те, як функціонували концентраційні табори. Коли я зібрав достатню кількість матеріалу, то написав книгу за кілька місяців. Але потім, звичайно, був довгий процес переписування і виправлення", – зазначає Джонатан Літтел.

На початку презентації зі вступним словом виступить Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен.

Учасники дискусії:

– Джонатан Літтел, американо-французький письменник, лауреат Гонкурівської премії
– Севгіль Мусаєва, головна редакторка "Української правди"
– Олег Шовенко, директор бібліотечних і видавничих проєктів Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Початок: 6 жовтня o 15:00

Переглянути онлайн-трансляцію можна на нашій Фейсбук-сторінці:
https://www.facebook.com/babynyar.memorial

Захід пройде у Національній науковій медичній бібліотеці України (вул. Льва Толстого, 7)

Шановні журналісти, просимо звернути увагу, що кількість місць обмежена з урахуванням карантинних норм. З огляду на це просимо зареєструватися за формою: https://forms.gle/VdavMib379hA...

Про акредитацію ми повідомимо зворотнім листом.

6 жовтня відбудеться презентація першого українського перекладу книги "Благоволительки" лауреата Гонкурівської премії Джонатана Літтела. Книга видана Меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр" до 80-х роковин трагедії, переклад підготовлено за підтримки Посольства Франції в Україні. Презентація відбудеться за участю автора та в форматі дискусії.

"Благоволительки" – історичний роман американо-французького письменника Джонатана Літтела про Другу світову війну. Більшість подій книги розгортаються на Східному фронті: в Україні, на Північному Кавказі, в Сталінграді. Також у ній згадується трагедія Бабиного Яру. У 2006 році книга "Благоволительки" отримала Гонкурівську премію і Гран-прі Французької академії.

Благоволительки – це Еринії, богині помсти із Давньогрецької міфології, що переслідували Ореста (героя давньогрецьких епічних переказів троянського циклу), який убив власну матір. Таке метафоричне переслідування переживає і центральний персонаж роману – Максиміліан Ауе – офіцер СС, член айнзацгрупи, що бере участь у масових вбивствах євреїв на окупованих територіях.

У своїй книзі Літтел досліджує природу зла і психологію вбивць. Досліджуючи мотивацію нацистів, які беруть участь у Голокості, автор звертає увагу на бюрократизм цього процесу. Офіцери СС проводять будні не лише в розстрільних ямах, а й у власних кабінетах, на нескінченних нарадах і вечерях.

Критики відзначають історичну достовірність роману. Літтел дуже ретельно збирав матеріали, досліджував величезний масив архівних документів, мемуарів та монографій, відвідував описані місця, зокрема Київ, Харків та Львів, спілкувався зі свідками подій.

"Для книги мені була потрібна величезна кількість матеріалу. У мене була ідея, про що я хочу написати, але мені були потрібні конкретні історичні деталі. Тому я досліджував сотні книг, статей, мені потрібно було відвідати різні місця, аби побачити, як вони виглядають. Я вивчав структуру СС, те, як функціонували концентраційні табори. Коли я зібрав достатню кількість матеріалу, то написав книгу за кілька місяців. Але потім, звичайно, був довгий процес переписування і виправлення", – зазначає Джонатан Літтел.

На початку презентації зі вступним словом виступить Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен.

Учасники дискусії:

– Джонатан Літтел, американо-французький письменник, лауреат Гонкурівської премії
– Севгіль Мусаєва, головна редакторка "Української правди"
– Олег Шовенко, директор бібліотечних і видавничих проєктів Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Початок: 6 жовтня o 15:00

Переглянути онлайн-трансляцію можна на нашій Фейсбук-сторінці:
https://www.facebook.com/babynyar.memorial

Захід пройде у Національній науковій медичній бібліотеці України (вул. Льва Толстого, 7)

Шановні журналісти, просимо звернути увагу, що кількість місць обмежена з урахуванням карантинних норм. З огляду на це просимо зареєструватися за формою: https://forms.gle/VdavMib379hA...

Про акредитацію ми повідомимо зворотнім листом.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.