Львівська міськрада пропонує присвоїти ветерану УПА Мирославу Симчичу звання Героя України

Депутати Львівської міськради 8 жовтня одноголосно ухвалили рішення про звернення до Верховної Ради, уряду, президента України з проханням присвоїти звання Героя України сотенному Української повстанської армії, 98-річному Мирославу Симчичу.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

"Попереду нас чекає День Захисника України, в який вшановуватимемо героїзм наших борців, військові традиції. Для багатьох учасників бойових дій проти російської агресії одним із прикладів, які надихали стати на захист своєї батьківщини, був сотенний УПА Мирослав Симчич.

Пан Мирослав є одним із небагатьох живих свідків Другої світової війни, які боролися в лавах УПА за незалежність України. Сьогодні ми маємо нагоду подякувати йому як живому герою, яким він є для кожного свідомого українця.

Просимо вас відповідно до норм указу президента від 2 грудня 2002 року "Про звання Героя України" внести відповідне подання і присвоїти "за здійснення визначного геройського вчинку" звання Героя України Мирославові Симчичу", – мовиться у зверненні Львівської міськради до Володимира Зеленського, яке зачитав учасник бойових дій на Донбасі, депутат міськради Ігор Шолтис.

Це звернення підписали численні громадські організації Львівщини, українські військовослужбовці. Також Львівська міськрада звернулася до інших міських та обласних рад проголосувати за подання президентові України про присвоєння Мирославу Симчичу звання Герой України.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.