СРЗУ опублікувала колекцію "ЗУНР 1920–1930-х років – в архівних документах"

До тематичного видання увійшли різнопланові, найбільш інформаційно насичені і цікаві документи із фондів Галузевого державного архіву СЗР України, датовані 1920–1930-ми роками.

Серед них – агентурні зведення і повідомлення, резолюції зборів, звіти нарад, конференцій, листи, доповідні про партії та політичні угруповання на західноукраїнських землях тощо, йдеться у повідомленні СРЗУ.

 

Особливу цінність для подальшого дослідження істориками та науковцями можуть становити протоколи засідання Національної Ради у Відні у 1923 році та емоційний виступ на ньому громадського діяча Лева Левицького про долю України, інформація про ставлення активного діяча уряду ЗУНР Степана Федака до тогочасних подій, доповідна записка голові ҐПУ УСРР Всеволоду Балицькому про становище групи очільника ЗУНР Є. Петрушевича, доповідь агента "Лебедя" про Є. Петрушевича і його стосунки з Є. Коновальцем, документ під назвою "Євген Петрушевич і його ставлення до більшовицької Москви" та інші.

Зазначені документи були створені органами ВУЧК-ҐПУ-НКВД СРСР, які у той історичний період намагалися пильно стежити за діяльністю членів уряду ЗУНР, а також впливати на розвиток подій через агентурні та інші можливості.

Перейти до колекції - "Західно-Українська Народна Республіка 1920–1930-х років – в архівних документах"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.