В Ізраїлі знайшли найбільший у світі центр виноробства Візантійської епохи

Під час розкопок, які проводяться Управлінням старожитностей Ізраїлю в місті Явне, було виявлено стародавній виноробний комплекс.

Про це повідомляє NEWSru.co.il.

 

Археологічне відкриття, яке було зроблене перед будівництвом нового житлового району, свідчить про те, що у Візантійську епоху це місто було найбільшим у світі центром виноробства.

Розкопано величезну промислову зону, що досягла свого розквіту близько 1500 років тому. Вона складалася щонайменше з п'яти виноробень, а також гончарних майстерень, де виготовляли глечики.

 

Площа кожної виноробні сягала 225 квадратних метрів. Навколо басейнів, де виноград чавили ногами, розміщувалися місткості для бродіння. Неподалік були облаштовані величезні склади, з яких глечики з вином поставлялися в порти та розходилися по Європі та Африці. А загальна площа "промзони" - кілька гектарів.

"Ми були здивовані, виявивши настільки складним є підприємство, яке виробляло вино в промислових об'ємах. Особливе здивування викликали ніші в формі мушлі, які служили для оздоблення. Вони свідчать про багатство власників виноробень", - кажуть археологи.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.